Про психічну діяльність

Психiчну дiяльнiсть людини можна уявити як цiлий ряд процесiв з одночасним або послiдовним перебiгом. Не існує в світі апаратури, яка б могла діагностувати порушення думок, але це може зробити лікар.

Це вiдчуття, сприймання, запам'ятовування, впiзнавання, згадки, уявлення, мислення, iнтелект, мотиви, дiї (воля).

Характерна особливiсть психiки — єднiсть цих процесiв.

Нейрофiзiологiчнi дослiдження засвiдчують, що зовнiшнiй об'єкт, дiючи на нашi органи вiдчуттiв нервовими елементами (сiтчатки, органу слуху, шкiри та iншi) перекодовується у нервовi iмпульси. Цi iмпульси у закодованiй формi, зберiгаючи всi деталi, що вiдносяться до сприйнятого об'єкту, надходять через численнi мiжнейрональнi синапси у кору мозку. У клiтинах кори вiдбувається розшифровка, розкодування нервових iмпульсiв початкового об'єкту i таким чином створюється суб'єктивний образ. Це пiдтверджено експериментальними дослiдженнями: можна за допомогою електродiв вiдвести вiд слухового нерва нервовi iмпульси звуку, а потiм за допомогою спецiального пристрою перетворити його в звук, еквiвалентний початковому.

Нейрофiзiологiчнi категорiї (подразнення, нервовий iмпульс) i категорiї теорiї iнформацiї (код, розкодування) у процесi розшифровки нервових iмпульсiв роблять якiсний "стрибок", стають категорiями психологiчними. Цi категорiї позначаються термiнами: мислення, пам'ять, емоцiї та iншi i характеризують психiчну дiяльнiсть людини. Психiчнi порушення проявляються симптомами порушень цих категорiй: це порушення сприймання(iлюзiї), викривлене, неправильне сприймання реальних предметiв; галюцинацiї — уявні, неправдивi сприймання, сприймання без об'єкта; розлади пам'ятi; розлади мислення — наприклад, невiдчепнi, нав'язливi iдеї — цi думки , якi з'являються у людини незалежно вiд його волi i утримуються всупереч його бажанню. Найчастiше — невiдчепний страх, невiдчепне мудрування; розлади емоцiй; розлади волi (активна цiлеспрямована психiчна дiяльнiсть); розлади уваги.

Цi порушення формують симптоми, синдроми i захворювання як нозологiчну форму, наприклад невроз, в якому видiляють три клiнiчнi форми: iстеричний невроз, неврастенiя i невроз причепливих станiв. Шизофренiя, епiлепсiя, манiакально-депресивний психоз, психопатiї i т.п.

Лiкування направлене на нормалiзацiю, лiквiдацiю змiн у центральнiй нервовiй системi i всьому органiзмi, якi можуть бути функцiональними i органiчними.